моральна зіпсованість, ганебний вчинок
Turpitude — це іменник, що означає глибоку моральну зіпсованість, підлість або ганебну поведінку.
noun — значення 1
Inherent baseness, depravity, or wickedness in a person's character.
Вроджена ницість, моральна розбещеність або злочестивість у характері людини.
Приклади:
The judge was shocked by the moral turpitude of the defendant.
Суддя був шокований моральною зіпсованістю підсудного.
Such acts of turpitude are unacceptable in a civilized society.
Такі акти підлості є неприйнятними в цивілізованому суспільстві.
noun — значення 2
A specific act or behavior that is considered shameful, wicked, or corrupt.
Конкретний вчинок або поведінка, що вважається ганебною, злою або корумпованою.
Приклади:
He was dismissed from his position due to an act of turpitude.
Його звільнили з посади через ганебний вчинок.
moral turpitude — моральна розбещеність
Приклади:
The crime involved moral turpitude.
Злочин передбачав моральну розбещеність.