Tribune

Значення та приклади

noun — значення 1

An official in ancient Rome chosen by the plebeians to protect their interests.

Виборна посадова особа в Стародавньому Римі, що захищала інтереси плебеїв.

Приклади:

• The tribune stood up for the rights of the common citizens.

  Трибун відстоював права простих громадян.

• History remembers the tribune as a defender of the people.

  Історія пам'ятає цього трибуна як захисника народу.

noun — значення 2

A platform or stand from which a speaker addresses an audience.

Підвищення або майданчик, з якого оратор звертається до аудиторії.

Приклади:

• The speaker climbed onto the tribune to deliver his speech.

  Оратор піднявся на трибуну, щоб виголосити свою промову.

• She used the tribune to express her political opinion.

  Вона використала трибуну, щоб висловити свою політичну думку.

noun — значення 3

A person who acts as a champion or defender of the people's rights and causes.

Людина, яка виступає захисником прав та інтересів народу.

Приклади:

• He became a true tribune for the underprivileged.

  Він став справжнім трибуном для знедолених.

noun — значення 4

A military officer in the Roman army ranking below a legate.

Військовий офіцер у римській армії, що за рангом був нижчим за легата.

Приклади:

• The military tribune commanded a portion of the legion.

  Військовий трибун командував частиною легіону.

noun — значення 5

The apse or vaulted space in a church where the bishop's throne is located.

Апсида або склепінчасте приміщення в церкві, де розташований трон єпископа.

Приклади:

• The bishop sat in the tribune during the ceremony.

  Під час церемонії єпископ сидів на трибуні.

Словосполучення

military tribune — військовий трибун

Приклади:

The military tribune led the troops into battle.

Військовий трибун повів війська в бій.

take the tribune — вийти на трибуну

Приклади:

It is time for the candidate to take the tribune.

Настав час кандидату вийти на трибуну.

Форми слова

• • tribunes (множина) — трибуни