плем'я, група, зграя
Tribe — це англійське слово, що означає плем'я, рід або групу людей, об'єднаних спільними ознаками.
noun — значення 1
An ethnic group larger than a band or clan, often forming the basis of ethnic identity.
Етнічна група, більша за плем'я чи клан, яка часто становить основу етнічної ідентичності.
Приклади:
The dictator forced the tribe to agree on the terms of surrender.
Диктатор змусив плем'я погодитись із умовами капітуляції.
This ancient tribe has preserved its traditions for centuries.
Це стародавнє плем'я зберегло свої традиції протягом століть.
noun — значення 2
A tribal nation or people, sometimes viewed as culturally primitive.
Племінна нація або народ, іноді розглядається як культурно примітивний.
Приклади:
Anthropologists study the customs of the remote tribe.
Антропологи вивчають звичаї віддаленого племені.
noun — значення 3
A socially cohesive group of people within a larger society.
Соціально згуртована група людей у межах більшого суспільства.
Приклади:
He felt like he belonged to a tribe of artists.
Він відчував себе частиною племені (спільноти) митців.
noun — значення 4
A group of apes that live and work together.
Група мавп, які живуть і працюють разом.
Приклади:
The chimpanzee tribe moved through the jungle in search of food.
Зграя шимпанзе рухалася джунглями в пошуках їжі.
native tribe — корінне плем'я
Приклади:
The explorer encountered a friendly native tribe.
Дослідник зустрів дружнє корінне плем'я.
hunter-gatherer tribe — плем'я мисливців-збирачів
Приклади:
They learned about the lifestyle of a hunter-gatherer tribe.
Вони дізналися про спосіб життя племені мисливців-збирачів.