зрадницький, державно-зрадницький
Traitorous — це прикметник, що описує зрадницьку поведінку або дії, спрямовані проти власної країни чи близьких людей.
adj — значення 1
Exhibiting the characteristics of a traitor; being disloyal or treacherous to one's friends, family, or country.
Такий, що виявляє риси зрадника; нелояльний або підступний щодо своїх друзів, родини чи країни.
Приклади:
He was punished for his traitorous behavior during the war.
Його покарали за зрадницький вчинок під час війни.
The soldier felt ashamed of his traitorous actions.
Солдат соромився своїх підступних дій.
adj — значення 2
Relating to or constituting treason; involving acts that are seditious or against the state.
Стосується державної зради або є таким, що становить її; включає дії, які є бунтівними або спрямованими проти держави.
Приклади:
The group was arrested for plotting a traitorous conspiracy against the government.
Групу заарештували за планування державно-зрадницької змови проти уряду.
traitorous act — зрадницький вчинок
Приклади:
Every traitorous act has consequences.
Кожен зрадницький вчинок має наслідки.
traitorous intent — зрадницький намір
Приклади:
The court found evidence of traitorous intent.
Суд знайшов докази зрадницького наміру.