тор
Torus — це геометрична фігура у формі бублика, а також архітектурний та біологічний термін для позначення опуклих форм.
noun — значення 1
A surface or solid formed by rotating a closed curve, such as a circle, around an axis that lies in the same plane but does not intersect it.
Поверхня або тіло, утворене обертанням замкненої кривої, наприклад кола, навколо осі, що лежить у тій самій площині, але не перетинає її.
Приклади:
The geometric shape of a doughnut is a classic example of a torus.
Геометрична форма пончика є класичним прикладом того, що таке тор.
In topology, a torus is often represented as a square with opposite sides identified.
У топології тор часто зображують як квадрат, у якого ототожнені протилежні сторони, що утворюють тор.
noun — значення 2
A large convex molding, typically semicircular in cross-section, found at the base of a classical column.
Великий опуклий архітектурний елемент, зазвичай напівкруглий у перерізі, що розташовується біля основи колони.
Приклади:
The architect designed a prominent torus at the base of the marble column.
Архітектор спроєктував помітний тор біля основи мармурової колони.
noun — значення 3
A rounded ridge of bone or muscle, particularly found on the occipital bone of the skull.
Округлий гребінь кістки або м'яза, особливо той, що знаходиться на потиличній кістці.
Приклади:
The anthropologist identified a distinct occipital torus on the ancient skull.
Антрополог виявив чіткий потиличний тор на стародавньому черепі.
occipital torus — потиличний тор
Приклади:
The specimen shows a well-developed occipital torus.
Зразок демонструє добре розвинений потиличний тор.