зуб, зубець
Tooth — поширене англійське слово, яке означає зуб, зубець або гострий виступ.
noun — значення 1
A hard, calcareous structure found in the mouth of many animals, used for biting and chewing.
Тверда вапняна структура, що знаходиться в роті багатьох тварин і використовується для відкушування та пережовування їжі.
Приклади:
My tooth hurts badly.
У мене сильно болить зуб.
That tooth hurts.
У мене болить той зуб.
noun — значення 2
A sharp projection on the edge of a saw or similar tool.
Гострий виступ на краю пилки або подібного інструменту.
Приклади:
The teeth of the saw were dull.
Зубці пилки були тупі.
noun — значення 3
A projection on the edge of a gear that meshes with similar projections on adjacent gears.
Виступ на краю зубчастого колеса, який зчіплюється з подібними виступами на сусідніх колесах.
Приклади:
One tooth on the gear was broken.
Один зубець на шестерні був зламаний.
noun — значення 4
A pointed projection from the margin of a leaf.
Загострений виступ по краю листа.
Приклади:
The leaf had finely serrated teeth along its edge.
Лист мав дрібнозубчасті зубці по краю.
sweet tooth — пристрасть до солодкого
Приклади:
My sister has a sweet tooth.
Моя сестра полюбляє солодощі.
have a tooth pulled — вирвати зуб
Приклади:
Tom had a tooth pulled out yesterday.
Тому вирвали зуба вчора.
long in the tooth — старий
Занадто старий, щоб займатися чимось.
Приклади:
He's a bit long in the tooth for that kind of work.
Він трохи старий для такої роботи.