Tongueless — це прикметник, що описує відсутність язика, німоту або відсутність звуку.
adj: без'язикий, німий, безмовний, мовчазний, беззвучний
adj — значення 1
Lacking a tongue, either physically or anatomically.
Такий, що не має язика, фізично або анатомічно.
Приклади:
The creature was born tongueless.
Істота народилася без'язикою.
He observed the tongueless specimen in the lab.
Він спостерігав за без'язиким зразком у лабораторії.
adj — значення 2
Unable to speak or lacking the power of speech.
Нездатний говорити або позбавлений дару мови.
Приклади:
The prisoner remained tongueless under the threat of torture.
В'язень залишався німим під загрозою катувань.
She stood there, tongueless and terrified.
Вона стояла там, безмовна і налякана.
adj — значення 3
Characterized by a complete lack of sound or spoken words.
Характеризується повною відсутністю звуку або вимовлених слів.
Приклади:
A tongueless void filled the room.
Мовчазна порожнеча наповнила кімнату.