кінчик пальця ноги, ходити навшпиньки
Tiptoe — це англійське слово, що означає кінчик пальця ноги або спосіб пересування навшпиньки, безшумно та обережно.
noun — значення 1
The tip of the toe, often used to describe a standing position.
Кінчик пальця ноги, часто вживається для опису положення стоячи.
Приклади:
She stood on tiptoe to reach the high shelf.
Вона стала навшпиньки, щоб дістати до високої полиці.
The dancer balanced perfectly on her tiptoe.
Танцівниця ідеально тримала рівновагу на кінчику пальця ноги.
verb — значення 1
To walk quietly and carefully with only the tips of the toes touching the ground.
Ходити тихо й обережно, торкаючись землі лише кінчиками пальців ніг.
Приклади:
Kate tries to walk on tiptoe.
Кейт намагається ходити навшпиньки.
He had to tiptoe past the sleeping dog.
Йому довелося ходити навшпиньки повз сплячого собаку.