тонкий, несуттєвий, хиткий
Tenuous — прикметник, що описує щось дуже тонке, слабке, несуттєве або таке, що тримається на чесному слові.
adj — значення 1
Very thin in substance or consistency, often lacking density.
Дуже тонкий за своєю структурою або консистенцією, часто позбавлений щільності.
Приклади:
The spider spun a tenuous web across the corner.
Павук сплів тонку павутину в кутку.
The air at high altitudes is quite tenuous.
Повітря на великих висотах досить нещільне.
adj — значення 2
Lacking substance, strength, or clarity; weak or flimsy.
Такий, що не має суті, сили або чіткості; слабкий або непереконливий.
Приклади:
He provided a tenuous argument that failed to convince the jury.
Він навів несуттєвий аргумент, який не зміг переконати присяжних.
There is only a tenuous connection between these two events.
Між цими двома подіями існує лише слабкий зв'язок.
adj — значення 3
Precarious and dependent upon unreliable or uncertain factors.
Хиткий, ненадійний і такий, що залежить від непевних факторів.
Приклади:
The company's financial position remains tenuous.
Фінансове становище компанії залишається хитким.
tenuous grasp — слабке розуміння
Приклади:
He has a tenuous grasp of the subject.
Він має слабке розуміння цього предмета.
tenuous link — слабкий зв'язок
Приклади:
The police found a tenuous link between the suspects.
Поліція виявила слабкий зв'язок між підозрюваними.