Tenacity — це іменник, що означає наполегливість, завзятість у досягненні мети або фізичну властивість матеріалів до зчеплення та опору розриву.
noun: наполегливість, завзятість, упертість, стійкість, цілеспрямованість, чіпкість, опір розриву, липкість
noun — значення 1
The quality of being determined and persistent in achieving a goal despite difficulties.
Якість людини, що полягає у рішучості та наполегливості при досягненні мети попри труднощі.
Приклади:
Her tenacity helped her overcome every obstacle in her career.
Її наполегливість допомогла їй подолати кожну перешкоду в кар'єрі.
The team showed great tenacity during the final minutes of the game.
Команда продемонструвала неабияку завзятість протягом останніх хвилин гри.
noun — значення 2
The physical property of a material that prevents it from breaking or separating under tension.
Фізична властивість матеріалу, яка запобігає його розриву або розділенню під дією напруги.
Приклади:
The high tenacity of the synthetic fiber makes it ideal for heavy-duty ropes.
Висока чіпкість синтетичного волокна робить його ідеальним для міцних канатів.
Engineers tested the material to determine its exact resistance to rupture.
Інженери протестували матеріал, щоб визначити його точний опір розриву.
noun — значення 3
The quality of a substance that causes it to stick or adhere to other surfaces.
Властивість речовини, яка змушує її прилипати або зчіплюватися з іншими поверхнями.
Приклади:
The adhesive was chosen for its superior stickiness.
Цей клей був обраний через свою чудову клейкість.
sheer tenacity — чиста наполегливість
Приклади:
It was sheer tenacity that kept the project alive.
Саме чиста наполегливість врятувала цей проект.
admirable tenacity — захоплива завзятість
Приклади:
He approached the problem with admirable tenacity.
Він підійшов до проблеми з захопливою завзятістю.