ефективний, показовий, переконливий
Telling — англійське слово, яке описує щось, що має значний вплив, розкриває інформацію або переконливе.
adj — значення 1
Having force, or having a marked effect; weighty, effective.
Має силу або помітний вплив; вагомий, ефективний.
Приклади:
The new policy had a telling effect on the economy.
Нова політика мала значущий вплив на економіку.
Her words were very telling, leaving no doubt about her intentions.
Її слова були дуже дієвими, не залишаючи сумнівів щодо її намірів.
adj — значення 2
Revealing information; bearing significance.
Розкриває інформацію; має значення.
Приклади:
His nervous fidgeting was telling.
Його нервове метушіння було показовим.
The subtle change in her expression was telling.
Легка зміна у виразі її обличчя була значущою.
adj — значення 3
Serving to convince.
Служить для переконання; переконливий.
Приклади:
The evidence presented was telling.
Представлені докази були переконливими.
telling lies — брехати
Процес висловлювання неправди або обману.
Приклади:
He kept on telling lies.
Він продовжував брехати.
telling nobody — нікому не розповім
Не повідомляти нікому про щось.
Приклади:
Whatever happens, I ain't telling nobody about it.
Що б не трапилось, я нікому про це не розповім.