замінник, сурогатний, замінювати
Surrogate — це термін, що означає замінника, представника або особу, яка виконує роль іншого, а також використовується в юридичному та технічному контекстах.
noun — значення 1
A person or thing that acts as a substitute for another in a specific role or position.
Особа або річ, яка діє як замінник іншого у певній ролі чи на певній посаді.
Приклади:
The woman was the child's surrogate mother.
Жінка була сурогатною матір'ю дитини.
He acted as a surrogate for the absent director during the meeting.
Він діяв як замінник відсутнього директора під час зустрічі.
noun — значення 2
A judicial officer who handles matters related to wills, estates, and adoptions.
Судовий чиновник, який займається питаннями заповітів, спадщини та усиновлення.
Приклади:
The surrogate approved the adoption papers yesterday.
Суддя у справах спадщини вчора затвердив документи на усиновлення.
adj — значення 1
Relating to or acting as a substitute for something else.
Такий, що стосується заміни або діє як замінник чогось іншого.
Приклади:
They used a surrogate measure to track the progress.
Вони використовували сурогатний показник для відстеження прогресу.
The surrogate role was necessary due to his illness.
Сурогатна роль була необхідною через його хворобу.
verb — значення 1
To replace or substitute something with something else.
Замінювати щось іншим або призначати наступника.
Приклади:
The committee decided to surrogate the old policy with a new one.
Комітет вирішив замінити стару політику новою.
They had to surrogate the missing parts during the repair.
Їм довелося замінювати відсутні деталі під час ремонту.
surrogate mother — сурогатна мати
Приклади:
She decided to become a surrogate mother.
Вона вирішила стати сурогатною матір'ю.