Surety — це юридичний та загальний термін, що означає впевненість, гарантію або особу, яка бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань іншою стороною.
noun: впевненість, переконаність, поручитель, гарант, застава, порука
noun — значення 1
A state of being certain or having no doubt about something.
Стан впевненості або відсутності сумнівів щодо чогось.
Приклади:
He spoke with absolute surety about the outcome.
Він говорив з абсолютною впевненістю про результат.
There is no surety that the plan will succeed.
Немає жодної переконаності в тому, що план спрацює.
noun — значення 2
A person who takes responsibility for another person's performance of an undertaking, for example their appearing in court or the payment of a debt.
Особа, яка бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань іншою особою, наприклад, за її явку до суду або виплату боргу.
Приклади:
The judge required a surety before releasing the defendant.
Суддя вимагав поручителя перед звільненням підсудного.
She acted as a surety for her brother's loan.
Вона виступила як гарант за кредитом свого брата.
noun — значення 3
A formal promise or legal agreement to pay money if someone else fails to fulfill their obligations.
Офіційна обіцянка або юридична угода про виплату грошей у разі, якщо хтось інший не виконає свої зобов'язання.
Приклади:
The contract requires a financial surety.
Контракт вимагає фінансової поруки.
stand surety — виступати поручителем
Приклади:
He agreed to stand surety for his friend.
Він погодився виступати поручителем за свого друга.
financial surety — фінансова гарантія
Приклади:
They provided a financial surety to secure the deal.
Вони надали фінансову гарантію для забезпечення угоди.