Substantive

Значення та приклади

adj — значення 1

Having a firm basis in reality and being of considerable importance or size.

Такий, що має міцну основу в реальності та є значним за розміром або важливістю.

Приклади:

• The committee reached a substantive agreement on the new policy.

  Комітет досяг змістовного погодження щодо нової політики.

• There was no substantive evidence to support his claims.

  Не було жодних суттєвих доказів на підтримку його тверджень.

adj — значення 2

Relating to the essential nature of a thing or the core principles of a legal system.

Стосується сутнісної природи речі або основних принципів правової системи.

Приклади:

• The lawyer focused on substantive law rather than procedural issues.

  Адвокат зосередився на основному праві, а не на процедурних питаннях.

adj — значення 3

Holding a permanent or official rank, as opposed to a temporary or acting one.

Такий, що займає постійну або офіційну посаду, на відміну від тимчасової чи виконуючої обов'язки.

Приклади:

• She was finally appointed to a substantive position within the department.

  Її нарешті призначили на постійну посаду в департаменті.

Словосполучення

substantive change — суттєва зміна

Приклади:

The proposal requires a substantive change to be effective.

Пропозиція потребує суттєвої зміни, щоб бути ефективною.

substantive discussion — змістовна дискусія

Приклади:

We had a substantive discussion about the future of the project.

Ми провели змістовну дискусію про майбутнє проєкту.

Форми слова

• • more substantive (вищий ступінь) — більш змістовний
• • most substantive (найвищий ступінь) — найбільш змістовний