Subservient — прикметник, що описує людину, яка надмірно підкоряється іншим, або щось, що служить допоміжним засобом для досягнення мети.
adj: покірний, підлесливий, рабський, допоміжний, підпорядкований
adj — значення 1
Prepared to obey others unquestioningly and act in a submissive manner.
Готовність беззаперечно підкорятися іншим та діяти у покірній манері.
Приклади:
He expected his staff to be completely subservient to his every whim.
Він очікував, що його персонал буде повністю покірним кожному його капризу.
She refused to adopt a subservient attitude towards her new manager.
Вона відмовилася прийняти підлесливу позицію щодо свого нового керівника.
adj — значення 2
Serving as a means to an end or acting in a secondary, subordinate capacity.
Виконання ролі допоміжного засобу для досягнення мети або діяльність у другорядній, підпорядкованій ролі.
Приклади:
The economic policy was made subservient to the political goals of the party.
Економічна політика була зроблена підпорядкованою політичним цілям партії.