Sublime — це англійське слово, що описує щось величне, надзвичайне або викликає глибоке захоплення своєю красою чи досконалістю.
adj: величний, вражаючий, піднесений, витончений, пишний, високий, шляхетний, абсолютний
noun: велич, піднесеність, досконалість
adj — значення 1
Of an aspect of art or nature: causing awe or deep respect due to its beauty or magnificence; awe-inspiring, impressive.
Стосовно мистецтва чи природи: викликає благоговіння або глибоку повагу завдяки своїй красі чи величі; вражаючий, величний.
Приклади:
It was sublime scenery.
Пейзаж був вражаючим.
The view from the mountaintop was truly sublime.
Вид з вершини гори був справді величним.
adj — значення 2
Of an idea or other thing: requiring great intellectual effort to appreciate or understand; very elevated, refined, or subtle.
Стосовно ідеї чи іншої речі: вимагає значних інтелектуальних зусиль для оцінки чи розуміння; дуже піднесений, витончений або тонкий.
Приклади:
His philosophical arguments were often too sublime for the average student.
Його філософські аргументи часто були надто піднесеними для пересічного студента.
adj — значення 3
Of language, style, or writing: expressing opinions in a grand way.
Стосовно мови, стилю чи письма: висловлює думки у величній манері.
Приклади:
The poet's language was sublime, filled with powerful imagery.
Мова поета була велична, сповнена потужних образів.
adj — значення 4
Of a person or their actions or qualities: intellectually, morally, or spiritually superior.
Стосовно особи або її дій чи якостей: інтелектуально, морально чи духовно вища.
Приклади:
Her actions were sublime, demonstrating great courage and compassion.
Її вчинки були шляхетними, демонструючи велику мужність і співчуття.
adj — значення 5
Complete, downright, utter.
Повний, абсолютний, цілковитий.
Приклади:
He was in a state of sublime ignorance about the situation.
Він перебував у стані цілковитого незнання щодо ситуації.
adj — значення 6
Of a substance: purified, refined; hence, of the highest quality.
Стосовно речовини: очищена, рафінована; отже, найвищої якості.
Приклади:
The alchemist sought to create sublime gold.
Алхімік прагнув створити досконале золото.
noun — значення 1
The quality or state of being sublime; sublimeness, sublimity.
Якість або стан буття величним; величність, піднесеність.
Приклади:
The sublime of the natural landscape was overwhelming.
Велич природного ландшафту була приголомшливою.
noun — значення 2
Something which is sublime; a sublimity.
Щось, що є величним; велич.
Приклади:
He found the sublime in the simplest of things.
Він знаходив велич у найпростіших речах.