суверенітет, суверенна держава
Sovereignty — це термін, що означає верховну владу, незалежність держави та її право на самоврядування без зовнішнього втручання.
noun — значення 1
The supreme authority or power of a state to govern itself without interference from external forces.
Верховна влада або повноваження держави здійснювати самоврядування без втручання зовнішніх сил.
Приклади:
The nation fought hard to protect its sovereignty.
Нація наполегливо боролася за захист свого суверенітету.
Respect for national sovereignty is a fundamental principle of international law.
Повага до національної незалежності є фундаментальним принципом міжнародного права.
noun — значення 2
A territory or state that is self-governing and independent.
Територія або держава, яка є самоврядною та незалежною.
Приклади:
The region was recognized as a new sovereignty by the international community.
Цей регіон був визнаний міжнародною спільнотою як нова суверенна держава.
national sovereignty — національний суверенітет
Приклади:
The treaty undermines national sovereignty.
Цей договір підриває національний суверенітет.
protect sovereignty — захищати суверенітет
Приклади:
They are committed to protect sovereignty at all costs.
Вони зобов'язані захищати суверенітет за будь-яку ціну.
violate sovereignty — порушувати суверенітет
Приклади:
Any attempt to violate sovereignty will be met with resistance.
Будь-яка спроба порушувати суверенітет зустріне опір.