Sonorous — це прикметник, що описує звуки, які є глибокими, гучними та приємними для слуху, або мову, що звучить велично.
adj: дзвінкий, гучний, резонуючий, звучний, милозвучний, пишномовний, пафосний, сонорний
adj — значення 1
Capable of producing a deep, full, and resonant sound.
Здатний видавати глибокий, повний та резонуючий звук.
Приклади:
The church bell produced a sonorous tone that echoed through the valley.
Церковний дзвін видав дзвінкий звук, що відлунював долиною.
He spoke with a sonorous voice that commanded immediate attention.
Він говорив гучним голосом, який негайно привертав увагу.
adj — значення 2
Full of sound and rich in quality, often used to describe language or verse.
Наповнений звуком і багатий за якістю, часто вживається для опису мови або віршів.
Приклади:
The poet read his sonorous verses to the captivated audience.
Поет читав свої звучні вірші захопленій аудиторії.
Her speech was filled with sonorous phrases that inspired the crowd.
Її промова була сповнена милозвучних фраз, що надихали натовп.
adj — значення 3
Characterized by being wordy, pompous, or grandiloquent in style.
Характеризується багатослівністю, пишномовністю або пафосним стилем.
Приклади:
The politician delivered a sonorous speech that lacked any real substance.
Політик виголосив пишномовну промову, в якій бракувало реального змісту.
adj — значення 4
Produced with a relatively open vocal tract and little obstruction of airflow.
Вироблений з відносно відкритим мовленнєвим трактом і незначною перешкодою для потоку повітря.
Приклади:
In linguistics, certain consonants are classified as sonorous sounds.
У лінгвістиці певні приголосні класифікуються як сонорні звуки.
sonorous voice — гучний голос
Приклади:
He has a naturally sonorous voice.
У нього від природи гучний голос.
sonorous laughter — дзвінкий сміх
Приклади:
The room filled with his sonorous laughter.
Кімната наповнилася його дзвінким сміхом.