Soma — це термін, що використовується в біології та філософії для позначення тіла організму або окремих його частин, на відміну від душі чи статевих клітин.
noun: сома, тіло, тілесна оболонка, тіло нейрона, перикаріон, плоть
noun — значення 1
The entire axial portion of an animal, encompassing the head, neck, trunk, and tail.
Уся осьова частина тіла тварини, що включає голову, шию, тулуб і хвіст.
Приклади:
The study focused on the development of the animal soma.
Дослідження було зосереджене на розвитку сома тварини.
Anatomists examine the structure of the soma in various species.
Анатоми вивчають будову тіло у різних видів.
noun — значення 2
The physical body of an organism, specifically distinguished from its germ cells.
Фізичне тіло організму, яке чітко відрізняється від його статевих клітин.
Приклади:
Mutations in the germ cells are inherited, unlike those in the soma.
Мутації у статевих клітинах успадковуються, на відміну від тих, що виникають у сома.
The soma serves as the vessel for the organism's genetic material.
Ця тілесна оболонка служить вмістилищем для генетичного матеріалу організму.
noun — значення 3
The central, bulbous part of a neuron that contains the cell nucleus.
Центральна, куляста частина нейрона, в якій міститься ядро клітини.
Приклади:
Signals are processed within the soma before traveling down the axon.
Сигнали обробляються всередині тіло нейрона перед тим, як пройти вздовж аксона.
Damage to the soma often leads to the death of the entire nerve cell.
Пошкодження, яке отримує перикаріон, часто призводить до загибелі всієї нервової клітини.
noun — значення 4
The corporeal body of a human, viewed as distinct from the psyche, soul, or spirit.
Тілесна оболонка людини, що розглядається як окрема від психіки, душі чи духу.
Приклади:
Philosophers often debate the relationship between the psyche and the soma.
Філософи часто дискутують про взаємозв'язок між психікою та тіло.
The ancient text emphasizes the fragility of the human soma.
Стародавній текст наголошує на крихкості людська плоть.