розчинена речовина, розчинний, вільний
Solute — це термін, що в хімії означає розчинену речовину, а також застаріле прикметникове значення, що описує вільний або розчинений стан.
noun — значення 1
Any substance that is dissolved in a liquid solvent to create a solution.
Будь-яка речовина, що розчиняється в рідкому розчиннику для створення розчину.
Приклади:
Salt is a common solute in water.
Сіль є поширеною розчиненою речовиною у воді.
The concentration of the solute determines the properties of the mixture.
Концентрація розчинюваної речовини визначає властивості суміші.
adj — значення 1
Capable of being dissolved in a liquid medium.
Здатний до розчинення в рідкому середовищі.
Приклади:
Sugar is a highly solute material in warm water.
Цукор — це дуже розчинний матеріал у теплій воді.
The chemist tested if the powder was solute.
Хімік перевіряв, чи є порошок розчинним.
adj — значення 2
Characterized by being free, loose, or not adhering to a structure.
Характеризується вільним, нещільним станом або відсутністю прикріплення до структури.
Приклади:
The particles remained in a solute state within the container.
Частинки залишалися у вільному стані всередині контейнера.