шериф
Sheriff — це англійське слово, що означає посадову особу, яка відповідає за правопорядок у певному окрузі, часто обирається на цю посаду.
noun — значення 1
An elected official responsible for maintaining law and order in a county, and for operating the county jail.
Обрана посадова особа, відповідальна за підтримання закону та порядку в окрузі, а також за управління окружною в'язницею.
Приклади:
Sami offered the sheriff alcohol and women.
Самі запропонував шерифу алкоголь да жінок.
The sheriff arrived at the scene of the crime.
Шериф прибув на місце злочину.
noun — значення 2
A judge in a sheriff court, which is a court of a county or sheriffdom.
Суддя в шерифському суді, який є судом округу або шерифства.
Приклади:
The sheriff presided over the case.
Шериф головував на засіданні у справі.
noun — значення 3
A historical official of a shire or county, responsible for carrying out court orders and other duties.
Історична посадова особа графства або округу, відповідальна за виконання судових наказів та інших обов'язків.
Приклади:
The High Sheriff was responsible for law enforcement in the region.
Високий шериф відповідав за правопорядок у регіоні.