Selective — прикметник, що описує здатність до вибору, вибірковість або схильність до ретельного відбору.
adj: вибірковий, перебірливий, селективний, відбірний
adj — значення 1
Characterized by the ability to choose carefully or discriminatingly.
Характеризується здатністю ретельно або вибірково підходити до вибору.
Приклади:
He is very selective about the people he spends time with.
Він дуже вибірковий щодо людей, з якими проводить час.
The university has a highly selective admissions process.
Університет має дуже перебірливий процес вступу.
adj — значення 2
Relating to or involving the process of natural selection in biology.
Стосується або включає процес природного відбору в біології.
Приклади:
Selective breeding helps to improve crop yields.
Селективний метод розведення допомагає покращити врожайність.
The study focused on selective pressures in the environment.
Дослідження зосередилося на відбірних тисках у навколишньому середовищі.
adj — значення 3
Having the authority or capability to make a specific selection.
Маючи повноваження або здатність зробити конкретний вибір.
Приклади:
The device has a selective filter for specific frequencies.
Пристрій має вибірковий фільтр для певних частот.
selective memory — вибіркова пам'ять
Приклади:
He has a selective memory when it comes to his past mistakes.
У нього вибіркова пам'ять, коли справа доходить до його минулих помилок.
selective attention — вибіркова увага
Приклади:
Selective attention allows us to focus on one task.
Вибіркова увага дозволяє нам зосередитися на одному завданні.