мандрівник, планетохід, волоцюга
Rover — це іменник, що означає мандрівника, кочовика або спеціалізований транспортний засіб для дослідження поверхонь планет.
noun — значення 1
A person who spends their time traveling from place to place without a permanent home.
Людина, яка проводить час, подорожуючи з місця на місце без постійного дому.
Приклади:
The old rover decided to settle down in a small village.
Старий мандрівник вирішив осісти в невеликому селі.
He lived the life of a restless rover.
Він жив життям неспокійного кочовика.
noun — значення 2
A vehicle designed to move across the surface of a planet or moon for exploration purposes.
Транспортний засіб, призначений для пересування поверхнею планети або місяця з метою дослідження.
Приклади:
The rover sent back high-resolution images of the Martian landscape.
Марсохід надіслав назад зображення марсіанського ландшафту з високою роздільною здатністю.
Scientists are analyzing data collected by the lunar rover.
Вчені аналізують дані, зібрані місячним планетоходом.
noun — значення 3
A person who is considered a vagabond or someone who does not settle down.
Людина, яку вважають волоцюгою або такою, що не веде осілий спосіб життя.
Приклади:
He was known as a lonely rover in these parts.
У цих краях його знали як самотнього волоцюгу.
lunar rover — місяцехід
Приклади:
The lunar rover was left on the moon.
Місяцехід був залишений на Місяці.
space rover — космічний апарат
Приклади:
The space rover is exploring the terrain.
Космічний апарат досліджує місцевість.