Roar — це англійське слово, що означає гучний, глибокий звук, який видають тварини, люди або потужні механізми.
verb: ричати, ревіти, гарчати
noun: ричання, рев
verb — значення 1
To make a loud, deep, and prolonged sound, typically characteristic of a lion or other large animal.
Видавати гучний, глибокий і тривалий звук, що зазвичай притаманний леву або іншим великим тваринам.
Приклади:
Lions don't miaow, they roar.
Леви не нявчать, вони ричать.
I am not a lion but I too can roar.
Я не лев, але теж вмію ревіти.
verb — значення 2
To express strong emotion, such as anger or pain, by shouting loudly and deeply.
Виражати сильні емоції, такі як гнів або біль, шляхом гучного та глибокого крику.
Приклади:
The crowd began to roar in protest.
Натовп почав гарчати від протесту.
He roared with pain when he hit his toe.
Він заревів від болю, коли вдарився пальцем ноги.
verb — значення 3
To make a loud, resounding noise, often referring to inanimate objects like engines or the sea.
Видавати гучний, гулкий звук, часто стосовно неживих предметів, таких як двигуни або море.
Приклади:
The engine roared to life.
Двигун заревів, оживаючи.
noun — значення 1
A long, loud, deep shout or sound, often made by an animal or a large group of people.
Довгий, гучний, глибокий крик або звук, який часто видає тварина або велика група людей.
Приклади:
We heard the distant roar of a lion.
Ми почули далеке ричання лева.
The bull let out a mighty roar.
Бик видав могутній рев.
roar with laughter — реготати на повний голос
Приклади:
They roared with laughter at his joke.
Вони реготали на повний голос з його жарту.