Righteousness — це стан моральної досконалості, праведності або відповідності божественному закону.
noun: праведність, чесність, святість, благочестя, виправдання, праведність перед Богом
noun — значення 1
The quality or state of being morally right and justifiable.
Якість або стан моральної правоти та обґрунтованості.
Приклади:
He lived his life with absolute righteousness.
Він прожив своє життя з абсолютною праведністю.
The judge was known for his unwavering righteousness.
Суддя був відомий своєю непохитною чесністю.
noun — значення 2
Conformity of life to divine law or religious standards.
Відповідність життя божественному закону або релігійним нормам.
Приклади:
The sermon focused on the path to holiness and righteousness.
Проповідь була зосереджена на шляху до святості та благочестя.
noun — значення 3
The state of being right with God, often associated with justification.
Стан перебування у правильних стосунках з Богом, що часто пов'язується з виправданням.
Приклади:
Faith is considered the foundation of righteousness.
Віра вважається основою праведності перед Богом.
act of righteousness — праведний вчинок
Приклади:
Every act of righteousness helps the community.
Кожен праведний вчинок допомагає громаді.
path of righteousness — шлях праведності
Приклади:
They chose to walk the path of righteousness.
Вони обрали шлях праведності.