праведний, справедливий
Righteous — це прикметник, що описує людину, яка дотримується моральних принципів, є доброчесною або чиї дії є морально виправданими.
adj — значення 1
Acting in accordance with moral or religious standards; free from sin or guilt.
Діючий відповідно до моральних або релігійних норм; вільний від гріха чи провини.
Приклади:
He lived a righteous life dedicated to helping others.
Він прожив праведне життя, присвячене допомозі іншим.
The community admired her for her righteous behavior.
Громада захоплювалася нею за її доброчесну поведінку.
adj — значення 2
Morally justified or based on sound principles.
Морально виправданий або заснований на правильних принципах.
Приклади:
They felt a righteous anger at the injustice they witnessed.
Вони відчували справедливий гнів через несправедливість, яку бачили.
Her claim to the property was considered righteous by the court.
Її право на власність було визнано судом як справедливе.
righteous indignation — справедливе обурення
Приклади:
The public expressed righteous indignation at the corruption scandal.
Громадськість висловила справедливе обурення щодо корупційного скандалу.