стриманість, замкнутість, вагання
Reticence — це англійське слово, що означає стриманість, мовчазність або небажання відверто висловлювати свої думки чи почуття.
noun — значення 1
The quality of being reserved and not speaking freely about one's thoughts or feelings.
Якість людини, яка полягає у стриманості та небажанні вільно говорити про свої думки чи почуття.
Приклади:
His reticence about his past made everyone curious.
Його стриманість щодо власного минулого викликала у всіх цікавість.
She maintained a certain reticence during the interview.
Вона зберігала певну мовчазність під час інтерв'ю.
noun — значення 2
A state of being silent or reserved in nature.
Стан мовчазності або стриманості за характером.
Приклади:
The child's natural reticence disappeared once he started playing.
Природна замкнутість дитини зникла, як тільки він почав гратися.
Her reticence was often mistaken for arrogance.
Її небагатослівність часто помилково сприймали за зарозумілість.
noun — значення 3
A feeling of hesitation or reluctance to perform a specific action.
Відчуття вагання або небажання виконувати певну дію.
Приклади:
There was a clear reticence to accept the new rules.
Було чітке вагання щодо прийняття нових правил.
maintain reticence — зберігати стриманість
Приклади:
He decided to maintain reticence regarding the company's plans.
Він вирішив зберігати стриманість щодо планів компанії.
overcome reticence — подолати стриманість
Приклади:
It took time to overcome her reticence.
Знадобився час, щоб подолати її стриманість.