непосидючий, тривожний, безсонний
Restless — прикметник, що описує стан людини або ситуації, коли неможливо знайти спокій, відпочинок або вгамуватися.
adj — значення 1
Unable to remain still or quiet due to anxiety, boredom, or impatience.
Нездатність залишатися нерухомим або спокійним через тривогу, нудьгу чи нетерпіння.
Приклади:
Children are impatient and restless.
Діти нетерплячі та непосидючі.
Why are you always so restless?
Чому ти завжди такий непосидючий?
adj — значення 2
Feeling a sense of unease or a desire for change that prevents one from being at peace.
Відчуття тривоги або бажання змін, що заважає людині перебувати в стані спокою.
Приклади:
I'm restless.
Мені тривожно.
Tom is restless.
Тому неспокійно.
adj — значення 3
Characterized by a lack of rest or sleep, often resulting in a state of agitation.
Стан, що характеризується відсутністю відпочинку або сну, часто призводить до збудження.
Приклади:
I'm restless.
Мені неспокійно.