Resistance

Значення та приклади

noun — значення 1

The act of resisting or the capacity to resist something or someone.

Дія протидії або здатність протистояти чомусь чи комусь.

Приклади:

• We didn't expect so much resistance.

  Ми не очікували такого опору.

• The enemy forces met with strong resistance.

  Ворожі сили зустріли сильний опір.

noun — значення 2

A force that tends to oppose motion, such as friction.

Сила, яка протидіє руху, наприклад, тертя.

Приклади:

• The car's speed was limited by air resistance.

  Швидкість автомобіля обмежувалася опором повітря.

noun — значення 3

The opposition to the flow of electric current in a conductor.

Протидія проходженню електричного струму в провіднику.

Приклади:

• This material has very low electrical resistance.

  Цей матеріал має дуже низький електричний опір.

Словосполучення

passive resistance — пасивний опір

Приклади:

They chose passive resistance as their form of protest.

Вони обрали пасивний опір як форму протесту.

offer resistance — чинити опір

Приклади:

The captured spy refused to offer resistance.

Захоплений шпигун відмовився чинити опір.

Форми слова

• • resistances (множина) — опори
• • resistaunce (альтернативна форма) — опір
• • resistence (альтернативна форма) — опір
• • resistance (однина) — опір