необхідний, необхідна умова
Requisite — це прикметник, що означає необхідний або обов'язковий для певної мети, а також іменник, що позначає необхідну умову чи річ.
adj — значення 1
Necessary for a particular purpose or situation.
Необхідний для певної мети або ситуації.
Приклади:
She lacks the requisite experience for this job.
Їй бракує необхідного досвіду для цієї роботи.
He did not have the requisite skills to complete the task.
Він не мав потрібних навичок, щоб виконати це завдання.
noun — значення 1
A thing that is necessary for the achievement of a specified end.
Річ, яка є необхідною для досягнення певної мети.
Приклади:
Patience is a requisite for success in this field.
Терпіння є необхідною умовою для успіху в цій галузі.
They fulfilled all the requisites for the application.
Вони виконали всі вимоги для подання заяви.
requisite skills — необхідні навички
Приклади:
The course provides the requisite skills.
Курс надає необхідні навички.
requisite knowledge — необхідні знання
Приклади:
Do you have the requisite knowledge?
Чи маєте ви необхідні знання?