Renegade

Значення та приклади

noun — значення 1

A person who rejects lawful behavior and acts as an outlaw or rebel against established authority.

Людина, яка відкидає законну поведінку та діє як злочинець або бунтівник проти встановленої влади.

Приклади:

• The renegade refused to follow the rules of the community.

  Бунтівник відмовився дотримуватися правил громади.

• He was seen as a dangerous renegade by the local authorities.

  Місцева влада вважала його небезпечним порушником.

noun — значення 2

Someone who abandons a cause, religion, or political party to join the opposing side.

Той, хто залишає справу, релігію або політичну партію, щоб приєднатися до протилежної сторони.

Приклади:

• The politician was labeled a renegade after switching parties.

  Політика назвали зрадником після того, як він змінив партію.

Словосполучення

renegade state — держава-ізгой

Приклади:

The international community imposed sanctions on the renegade state.

Міжнародна спільнота наклала санкції на державу-ізгой.

Форми слова

• • renegades (множина) — бунтівники