повід, керувати повіддям, важіль впливу
Rein — це іменник, що означає пристосування для керування твариною, або дієслово, що означає стримувати чи контролювати щось.
noun — значення 1
A long, narrow strap attached to a bit or bridle, used by a rider or driver to control a horse.
Довгий вузький ремінь, прикріплений до вуздечки, який використовується вершником або візником для керування конем.
Приклади:
She pulled on the rein to slow the horse down.
Вона потягнула за повід, щоб сповільнити коня.
The driver held the reins firmly in his hands.
Візник міцно тримав віжки в руках.
noun — значення 2
A means of restraint or control over a person, organization, or situation.
Засіб стримування або контролю над людиною, організацією чи ситуацією.
Приклади:
The new manager took the reins of the company.
Новий менеджер взяв у свої руки важелі впливу на компанію.
verb — значення 1
To control or stop a horse by pulling on the reins.
Керувати конем або зупиняти його, натягуючи поводи.
Приклади:
He reined his horse to a halt.
Він зупинив коня, натягнувши повід.
verb — значення 2
To restrain, check, or limit the growth or development of something.
Стримувати, обмежувати або контролювати ріст чи розвиток чогось.
Приклади:
The government needs to rein in inflation.
Уряду необхідно стримувати інфляцію.
hold the reins — тримати віжки (керувати)
Приклади:
He holds the reins of the entire project.
Він тримає віжки всього проєкту.
give free rein — дати повну свободу
Приклади:
The director gave the artists free rein.
Директор дав художникам повну свободу.