Refutation — це процес спростування аргументів, теорій або тверджень за допомогою доказів чи логічних доводів.
noun: спростування, заперечення, відповідь, контраргумент
noun — значення 1
The act of proving that a statement, theory, or argument is false or incorrect.
Дія, спрямована на доведення того, що твердження, теорія або аргумент є хибними чи неправильними.
Приклади:
The scientist provided a clear refutation of the outdated theory.
Вчений надав чітке спростування застарілої теорії.
His argument was weak and lacked any solid refutation.
Його аргумент був слабким і не мав жодного вагомого заперечення.
noun — значення 2
A verbal response or counter-argument made to defend oneself against an attack on one's claims.
Усна відповідь або контраргумент, висловлені для захисту від нападок на власні твердження.
Приклади:
She prepared a sharp refutation to the critic's claims.
Вона підготувала гостру відповідь на заяви критика.
provide a refutation — надати спростування
Приклади:
The lawyer had to provide a refutation of the witness's testimony.
Адвокат мусив надати спростування свідчень свідка.
attempt at refutation — спроба спростування
Приклади:
His attempt at refutation failed to convince the jury.
Його спроба спростування не переконала присяжних.