чесність, правильність, прямолінійність
Rectitude — це іменник, що означає моральну прямоту, чесність та відповідність етичним нормам.
noun — значення 1
Conformity to the rules prescribed for moral conduct; moral uprightness or virtue.
Відповідність правилам моральної поведінки; моральна чесність або доброчесність.
Приклади:
He is known for his unwavering moral rectitude.
Він відомий своєю непохитною моральною прямотою.
The judge was respected for her absolute rectitude.
Суддю поважали за її абсолютну доброчесність.
noun — значення 2
The quality of being correct in opinion or judgment.
Якість правильності думок або суджень.
Приклади:
The rectitude of his decision was confirmed by the results.
Правильність його рішення була підтверджена результатами.
noun — значення 3
The state of being straight or having a constant direction without being bent.
Стан прямолінійності або наявність постійного напрямку без вигинів.
Приклади:
The geometric rectitude of the lines was essential for the design.
Геометрична прямолінійність ліній була важливою для дизайну.