Raucous

Значення та приклади

adj — значення 1

Characterized by a harsh, grating, or rough sound.

Характеризується різким, скреготливим або грубим звуком.

Приклади:

• The bird let out a raucous cry.

  Птах видав різкий крик.

• He spoke with a raucous voice after the concert.

  Після концерту він говорив хрипким голосом.

adj — значення 2

Boisterous, disorderly, and lacking restraint.

Галасливий, безладний та позбавлений стриманості.

Приклади:

• In the final raucous minutes of the match, the crowd went wild.

  У заключні шалені хвилини матчу натовп шаленів.

• The party became quite raucous as the night went on.

  Вечірка стала досить галасливою з плином ночі.

adj — значення 3

Loud and annoying to the point of causing disturbance.

Гучний і дратівливий до такої міри, що спричиняє занепокоєння.

Приклади:

• The neighbors complained about the raucous music.

  Сусіди скаржилися на галасливу музику.

Словосполучення

raucous laughter — гучний сміх

Приклади:

The room was filled with raucous laughter.

Кімната була наповнена гучним сміхом.

raucous applause — бурхливі оплески

Приклади:

The performance ended to raucous applause.

Виступ закінчився під бурхливі оплески.

Форми слова

• • more raucous (вищий ступінь) — більш шалений
• • most raucous (найвищий ступінь) — найбільш шалений

Похідні та пов'язані слова