психотичний, психотик, божевільний
Psychotic — це прикметник, що описує стан психічного розладу, або іменник, що позначає людину з таким діагнозом.
adj — значення 1
Relating to or suffering from a severe mental disorder in which thought and emotions are so impaired that contact is lost with external reality.
Стосується важкого психічного розладу, при якому мислення та емоції настільки порушені, що втрачається зв'язок із зовнішньою реальністю.
Приклади:
The patient exhibited psychotic symptoms during the episode.
Під час нападу пацієнт демонстрував психотичні симптоми.
He was diagnosed with a psychotic disorder.
У нього діагностували психотичний розлад.
adj — значення 2
Used informally to describe behavior that is extremely irrational, bizarre, or dangerously out of control.
Використовується в розмовній мові для опису поведінки, яка є надзвичайно ірраціональною, дивною або небезпечно неконтрольованою.
Приклади:
His reaction to the minor mistake was absolutely psychotic.
Його реакція на дрібну помилку була абсолютно божевільною.
noun — значення 1
A person who is suffering from psychosis.
Людина, яка страждає на психоз.
Приклади:
The clinic specializes in the treatment of psychotics.
Клініка спеціалізується на лікуванні психотиків.