Provincial — прикметник та іменник, що стосується провінції, її мешканців або обмеженого світогляду.
adj: провінційний, обмежений, вузьколобий
noun: провінціал, житель провінції
adj — значення 1
Relating to or coming from a province, especially one outside the capital city.
Стосується провінції або походить з неї, особливо з регіонів за межами столиці.
Приклади:
He lives in a small, provincial town.
Він живе у маленькому провінційному містечку.
The local government has a very provincial focus.
Місцева влада має дуже провінційний фокус.
adj — значення 2
Having a narrow, limited, or unsophisticated outlook on life.
Має вузький, обмежений або нерозвинений погляд на життя.
Приклади:
His views are considered quite provincial by city dwellers.
Його погляди вважаються досить обмеженими міськими жителями.
noun — значення 1
A person who lives in or comes from a province, often implying a lack of urban sophistication.
Людина, яка живе в провінції або походить з неї, часто з натяком на відсутність міської витонченості.
Приклади:
He felt like a provincial in the big city.
Він почувався як провінціал у великому місті.
noun — значення 2
A monastic superior who has authority over all religious houses of an order within a specific district.
Монастирський настоятель, який має владу над усіма релігійними будинками ордену в межах певного округу.
Приклади:
The provincial visited the monastery to inspect the records.
Провінціал відвідав монастир, щоб перевірити записи.
provincial town — провінційне містечко
Приклади:
They moved to a quiet provincial town.
Вони переїхали до тихого провінційного містечка.
provincial attitude — провінційне ставлення
Приклади:
She disliked his provincial attitude.
Їй не подобалося його провінційне ставлення.