протокол, протоколювати
Protocol — це англійське слово, яке має кілька значень, пов'язаних з офіційними документами, правилами поведінки та технічними стандартами.
noun — значення 1
An official record of a diplomatic meeting or negotiation, often a draft document that forms the basis for subsequent agreements.
Офіційний запис дипломатичної зустрічі чи переговорів, часто проєкт документа, який слугує основою для подальших угод.
Приклади:
The delegates signed the protocol after hours of discussion.
Делегати підписали протокол після годин обговорення.
Check the protocol.
Перевірте протокол.
noun — значення 2
A set of formal rules and guidelines governing accepted behavior in diplomatic relations or over affairs of state.
Набір формальних правил і вказівок, що регулюють прийнятну поведінку в дипломатичних відносинах або у справах держави.
Приклади:
Adhering to diplomatic protocol is crucial for international relations.
Дотримання дипломатичного протоколу є вирішальним для міжнародних відносин.
noun — значення 3
A set of formal rules describing how to transmit or exchange data, especially across a computer network.
Набір формальних правил, що описують спосіб передачі або обміну даними, особливо через комп'ютерну мережу.
Приклади:
The new internet protocol allows for faster data transfer.
Новий інтернет-протокол забезпечує швидшу передачу даних.
noun — значення 4
The precise method or set of rules for carrying out or reproducing a given experiment or procedure.
Точний метод або набір правил для виконання або відтворення певного експерименту чи процедури.
Приклади:
Scientists must follow the experimental protocol exactly.
Вчені повинні точно дотримуватися експериментального протоколу.
noun — значення 5
An accepted code of conduct or acceptable behavior in a given situation or group.
Прийнятий кодекс поведінки або прийнятна поведінка в певній ситуації чи групі.
Приклади:
There is a certain protocol to follow when visiting the monastery.
Існує певний протокол, якого слід дотримуватися під час відвідування монастиря.
verb — значення 1
To make an official record of a negotiation, meeting, or experiment.
Складати офіційний запис переговорів, зустрічі чи експерименту.
Приклади:
The secretary will protocol the minutes of the meeting.
Секретар протоколюватиме протокол зустрічі.
verb — значення 2
To issue or create protocols, especially as a first draft or official record.
Випускати або створювати протоколи, особливо як перший проєкт або офіційний запис.
Приклади:
The committee was tasked to protocol the new guidelines.
Комітету було доручено протоколювати нові вказівки.
diplomatic protocol — дипломатичний протокол
Приклади:
Understanding diplomatic protocol is essential for international relations.
Розуміння дипломатичного протоколу є важливим для міжнародних відносин.
network protocol — мережевий протокол
Приклади:
TCP/IP is a fundamental network protocol.
TCP/IP є фундаментальним мережевим протоколом.