видатність, важливість, виступ
Prominence — це іменник, що означає видатність, важливість, помітність або фізичний виступ над поверхнею.
noun — значення 1
The state of being widely known or eminent.
Стан широкої відомості або видатного становища в суспільстві.
Приклади:
The scientist rose to prominence after her discovery.
Вчена здобула видатність після свого відкриття.
He gained prominence in the political arena.
Він здобув популярність на політичній арені.
noun — значення 2
The quality of being important or noticeable.
Якість важливості або помітності чогось у загальному контексті.
Приклади:
The issue has gained prominence in recent debates.
Це питання набуло важливості в останніх дебатах.
The red color gives the sign great prominence.
Червоний колір надає знаку великої помітності.
noun — значення 3
A physical feature that projects or bulges out from a surface.
Фізична особливість, що виступає або випинається над поверхнею.
Приклади:
The rock formation has a sharp prominence.
Це скельне утворення має гострий виступ.
There is a slight prominence on the wall.
На стіні є невелика випуклість.
noun — значення 4
The relative height of a mountain or hill compared to the surrounding terrain.
Відносна висота гори або пагорба порівняно з навколишньою місцевістю.
Приклади:
The peak has a significant prominence.
Ця вершина має значну відносну висоту.
noun — значення 5
A large, loop-shaped gaseous projection from the surface of the Sun.
Великий газовий викид у формі петлі, що виходить із поверхні Сонця.
Приклади:
Astronomers observed a solar prominence.
Астрономи спостерігали сонячний протуберанець.
gain prominence — здобути популярність
Приклади:
The movement began to gain prominence.
Рух почав здобувати популярність.
rise to prominence — стати видатним
Приклади:
She rose to prominence quickly.
Вона швидко стала видатною.