марнотратство, розпуста
Profligacy — це іменник, що описує надмірну марнотратність або аморальну поведінку.
noun — значення 1
The quality of spending money or using resources in a way that is not wise or careful.
Якість витрачання грошей або використання ресурсів у спосіб, що є нерозумним або необережним.
Приклади:
The company's financial profligacy led to its eventual bankruptcy.
Фінансове марнотратство компанії призвело до її остаточного банкрутства.
He was criticized for his profligacy with the family inheritance.
Його критикували за розтринькування сімейної спадщини.
noun — значення 2
A state of being extremely immoral or lacking in moral standards.
Стан надзвичайної аморальності або відсутності моральних принципів.
Приклади:
The novel depicts the profligacy of the aristocracy in the eighteenth century.
Роман зображує розпусту аристократії у вісімнадцятому столітті.
financial profligacy — фінансове марнотратство
Приклади:
The government was accused of financial profligacy.
Уряд звинуватили у фінансовому марнотратстві.