схильність
Proclivity — це іменник, що означає природну схильність або потяг до чогось, часто до певної поведінки чи діяльності.
noun — значення 1
A natural tendency or inclination to behave in a particular way or to like a particular thing.
Природна схильність або потяг до певної поведінки чи вподобання чогось.
Приклади:
He has a proclivity for taking risks in his business ventures.
Він має схильність до ризику у своїх бізнес-починаннях.
The artist showed an early proclivity for painting and sculpture.
У митця рано проявився нахил до живопису та скульптури.
natural proclivity — природна схильність
Приклади:
She has a natural proclivity for languages.
Вона має природну схильність до мов.
show a proclivity — виявляти схильність
Приклади:
The child began to show a proclivity for music.
Дитина почала виявляти схильність до музики.