в'язень, полонений
Prisoner — це англійське слово, яке означає особу, яка перебуває у в'язниці, або будь-яку людину, яку тримають проти її волі.
noun — значення 1
A person who is kept in a prison as a punishment for a crime or while awaiting trial.
Особа, яка утримується у в'язниці як покарання за злочин або під час очікування суду.
Приклади:
The prisoner was released.
В'язень вийшов на свободу.
The prisoner was set free yesterday.
В'язня звільнили вчора.
noun — значення 2
A person who is captured and held by an enemy or by someone else.
Особа, яка була захоплена та утримується ворогом або кимось іншим.
Приклади:
Tom was taken prisoner.
Тома взяли у полон.
noun — значення 3
A person who feels trapped or unable to escape from a difficult situation or circumstance.
Людина, яка відчуває себе в пастці або нездатною втекти зі складної ситуації чи обставин.
Приклади:
He felt like a prisoner in his own home.
Він почувався в'язнем у власному домі.
prisoner of war — військовополонений
Приклади:
The soldier was captured and became a prisoner of war.
Солдата захопили, і він став військовополоненим.
prisoner of conscience — в'язень сумління
Приклади:
The activist was recognized as a prisoner of conscience.
Активіста визнали в'язнем сумління.
take prisoner — взяти в полон
Захопити когось і тримати як полоненого.
Приклади:
The enemy forces managed to take several soldiers prisoner.
Ворожі сили зуміли взяти кількох солдатів у полон.