в'язниця, ув'язнення
Prison — це англійське слово, що означає місце позбавлення волі, в'язницю, або будь-яке обмежувальне середовище.
noun — значення 1
A place or institution where people are held against their will, especially for long-term confinement as of those convicted of serious crimes.
Місце або установа, де людей тримають проти їхньої волі, особливо для тривалого ув'язнення за скоєння тяжких злочинів.
Приклади:
Life in prison is worse than the life of an animal.
Життя у в'язниці є гіршим за життя тварини.
He was put in prison.
Його посадили до в'язниці.
noun — значення 2
The state of being confined in prison; imprisonment.
Стан перебування у в'язниці; ув'язнення.
Приклади:
His sentence was five years in prison.
Його термін становив п'ять років ув'язнення.
noun — значення 3
Any restrictive or confining environment, such as a harsh academy or home.
Будь-яке обмежувальне або тісне середовище, наприклад, сувора академія чи дім.
Приклади:
The school looks like a prison.
Школа виглядає як в'язниця.
escape from prison — втеча з в'язниці
Приклади:
She abetted him in escaping from prison.
Вона підбурювала його до втечі з в'язниці.
serve prison time — відбувати тюремний термін
Приклади:
He had to serve prison time for his crimes.
Йому довелося відбувати тюремний термін за свої злочини.