Preterite — це лінгвістичний термін, що позначає минулий час дієслова або форму, яка вказує на завершену дію в минулому.
adj: минулий, претеритний, минущий
noun: претерит, минулий час
adj — значення 1
Describing an action that occurred at a specific, determined moment in the past.
Описує дію, що відбулася у визначений момент у минулому.
Приклади:
The verb form used in this sentence is preterite.
Дієслівна форма, використана в цьому реченні, є претеритною.
He provided a preterite account of the events.
Він надав опис подій у минулому часі.
adj — значення 2
Belonging entirely to the past; something that has already passed by.
Те, що повністю належить минулому; те, що вже минуло.
Приклади:
His influence on the company is now preterite.
Його вплив на компанію тепер є минулим.
noun — значення 1
A grammatical tense or specific verb form used to denote events that took place or were completed in the past.
Граматичний час або особлива форма дієслова, що використовується для позначення подій, які відбулися або були завершені в минулому.
Приклади:
In Spanish, the preterite is used for completed actions.
В іспанській мові претерит використовується для завершених дій.
The student struggled to conjugate the verb in the preterite.
Студент мав труднощі з відмінюванням дієслова у формі минулого часу.