настанова, розпорядження, податкове розпорядження
Precept — це правило, принцип або настанова, що визначає поведінку людини або офіційне розпорядження.
noun — значення 1
A general rule intended to regulate behavior or thought.
Загальне правило, призначене для регулювання поведінки або мислення.
Приклади:
He lived his life according to the moral precept of kindness.
Він прожив своє життя згідно з моральним принципом доброти.
The teacher taught the students the basic precept of honesty.
Вчитель виклав учням основну настанову чесності.
noun — значення 2
A written order or command issued by an authority, often regarding legal or financial matters.
Письмовий наказ або розпорядження, видане органом влади, часто стосовно правових чи фінансових питань.
Приклади:
The court issued a precept for the collection of the debt.
Суд видав розпорядження про стягнення боргу.
noun — значення 3
An official order from a local authority specifying the amount of tax to be collected.
Офіційне розпорядження від місцевого органу влади, що визначає суму податку, яку необхідно зібрати.
Приклади:
The council sent a precept to the district to adjust the tax rate.
Рада надіслала податкове розпорядження до округу для коригування ставки податку.
moral precept — моральний принцип
Приклади:
They follow a strict moral precept.
Вони дотримуються суворого морального принципу.
legal precept — правова норма
Приклади:
The judge cited a legal precept.
Суддя послався на правову норму.