володіння, майно, одержимість
Possession — англійське слово, що означає володіння чимось, власність, або стан одержимості.
noun — значення 1
The state of having, owning, or controlling something.
Стан наявності, володіння або контролю над чимось.
Приклади:
Possession is nearer to him who has than to him who claims.
Володіння ближче до того, хто володіє, ніж до того, хто вимагає.
The police are investigating the illegal possession of firearms.
Поліція розслідує незаконне володіння вогнепальною зброєю.
noun — значення 2
Something that is owned; property.
Щось, що належить; власність.
Приклади:
He lost all his possessions in the fire.
Він втратив усе своє майно під час пожежі.
noun — значення 3
The state of being controlled by a demon or other supernatural entity.
Стан перебування під контролем демона або іншої надприродної сутності.
Приклади:
The priest performed an exorcism to free the girl from demonic possession.
Священик провів обряд екзорцизму, щоб звільнити дівчину від демонічної одержимості.
noun — значення 4
The state of being under the control of strong emotion or madness.
Стан перебування під контролем сильних емоцій або божевілля.
Приклади:
In his rage, he was in a state of possession.
У своєму гніві він був у стані одержимості.
noun — значення 5
Control of the ball in a game, especially in sports like football or basketball.
Контроль над м'ячем у грі, особливо в таких видах спорту, як футбол чи баскетбол.
Приклади:
The team had possession of the ball for most of the second half.
Команда володіла м'ячем більшу частину другого тайму.
illegal possession — незаконне володіння
Приклади:
The arrest was made for illegal possession of drugs.
Арешт було здійснено за незаконне володіння наркотиками.
gain possession of — оволодіти
Приклади:
The rebels managed to gain possession of the city.
Повстанцям вдалося оволодіти містом.