ввічливий, вишуканий
Polite — прикметник, що описує людину з гарними манерами, яка поводиться виховано та шанобливо до інших.
adj — значення 1
Having or showing behavior that is respectful and considerate of other people.
Мати або демонструвати поведінку, яка є шанобливою та уважною до інших людей.
Приклади:
Be polite to your parents.
Будь ввічливий з батьками.
Tom wanted to be polite.
Том хотів бути чемним.
adj — значення 2
Refined, polished, or elegant in appearance or social conduct.
Вишуканий, відшліфований або елегантний у зовнішньому вигляді чи соціальній поведінці.
Приклади:
He moved in polite society.
Він обертався у вишуканому товаристві.
polite conversation — світська бесіда
Приклади:
They engaged in polite conversation.
Вони вели світську бесіду.
polite request — ввічливе прохання
Приклади:
It was a polite request.
Це було ввічливе прохання.