фізика
Physics — це галузь науки, яка вивчає властивості та взаємодію простору, часу, матерії та енергії.
noun — значення 1
The branch of science concerned with the study of the properties and interactions of space, time, matter and energy.
Галузь науки, що вивчає властивості та взаємодію простору, часу, матерії та енергії.
Приклади:
I'm not in the least interested in physics.
Фізика мене зовсім не цікавить.
I have trouble with physics.
Маю проблеми з фізикою.
noun — значення 2
The physical aspects of a phenomenon or a system, especially those examined or studied scientifically.
Фізичні аспекти явища або системи, особливо ті, що досліджуються науково.
Приклади:
The physics of the experiment were carefully controlled.
Фізика експерименту була ретельно контрольована.
theoretical physics — теоретична фізика
Приклади:
She is pursuing a career in theoretical physics.
Вона здобуває кар'єру в галузі теоретичної фізики.
experimental physics — експериментальна фізика
Приклади:
The results of the experiment were crucial for experimental physics.
Результати експерименту були вирішальними для експериментальної фізики.
applied physics — прикладна фізика
Приклади:
He works in applied physics, developing new technologies.
Він працює в галузі прикладної фізики, розробляючи нові технології.
quantum physics — квантова фізика
Приклади:
Quantum physics explains the behavior of matter and energy at the atomic and subatomic levels.
Квантова фізика пояснює поведінку матерії та енергії на атомному та субатомному рівнях.
particle physics — фізика елементарних частинок
Приклади:
The Large Hadron Collider is a key instrument in particle physics.
Великий адронний колайдер є ключовим інструментом у фізиці елементарних частинок.