Pertinence — це іменник, що означає доречність, відповідність ситуації або суттєвість певної інформації.
noun: доречність, відповідність, суттєвість
noun — значення 1
The quality of being relevant or applicable to a particular matter.
Якість того, що є доречним або стосується певної справи.
Приклади:
The judge questioned the pertinence of the evidence presented by the lawyer.
Суддя поставив під сумнів доречність доказів, представлених адвокатом.
I fail to see the pertinence of your remark to our current discussion.
Я не бачу відповідності вашого зауваження нашій поточній дискусії.
lack of pertinence — відсутність доречності
Приклади:
His speech suffered from a total lack of pertinence.
Його промові бракувало будь-якої доречності.
question the pertinence — ставити під сумнів доречність
Приклади:
Experts continue to question the pertinence of these old regulations.
Експерти продовжують ставити під сумнів доречність цих старих правил.