Penurious — це прикметник, що описує надмірну скупість, бідність або нестачу ресурсів.
adj: скупий, скнарий, мізерний, недостатній, злиденний, бідний
adj — значення 1
Characterized by extreme stinginess or unwillingness to spend money.
Характеризується надмірною скупістю або небажанням витрачати гроші.
Приклади:
His penurious habits made him refuse to buy even basic necessities.
Через свої скупі звички він відмовлявся купувати навіть найнеобхідніше.
The penurious landlord would never repair the leaking roof.
Скнарий орендодавець ніколи не ремонтував дах, що протікав.
adj — значення 2
Lacking in quantity or quality; scant or insufficient.
Такий, що має нестачу в кількості або якості; мізерний або недостатній.
Приклади:
The plant struggled to grow in the penurious soil.
Рослина ледь росла в мізерному ґрунті.
They survived on a penurious supply of water during the drought.
Під час посухи вони виживали на мізерному запасі води.
adj — значення 3
Extremely poor or destitute; lacking the means to provide for oneself.
Надзвичайно бідний або злиденний; такий, що не має засобів для існування.
Приклади:
Many families lived in penurious conditions after the economic collapse.
Багато сімей жили в злиденних умовах після економічного краху.